Взаємний інвестиційний Фонд

Великий загальний капітал відкриває перед учасниками фонду більші можливості для роботи та може принести прибутки значно вище тих, що кожен з учасників міг би отримувати на індивідуальній діяльності. Фінансові результати роботи фондів: прибутки чи збитки розподіліться між усіма учасниками, відповідно до їхніх внесків.

В Україні інвестиційні фонди ще називають кооперативними, взаємними, пайовими чи інститутами спільного інвестування.

Рішення щодо інвестицій капіталу фонду приймає інвестиційний керуючий. Маючи відповідний дозвіл на торгівлю та зберігання цінних паперів, керуючий здійснює діяльність від імені учасників фонду: скуповує акції, облігації, розробляє стратегії, диверсифікує ризики. Зазвичай керуючий не є учасником фонду та не отримує відсоток від прибутку від операцій. Проте він отримує комісію від учасників, а тому зацікавлений у позитивному результаті діяльності.

Історія існування інвестиційних фондів в Україні бере свій початок з 1994 року, коли був підписаний Указ Президента України «Про інвестиційні фонди та компанії». Проте фонди у сучасному розумінні почали створюватися у 2003 році, через два роки після прийняття Верховною Радою України Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». В Україні юридичні активи фондів контролюються компанією з управління активами (КУА).

‍

Якими бувають фонди?

В залежності від часу існування фонду, напрямку та порядку здійснення діяльності їх поділяють на декілька типів.

Існують відкриті, закриті та інтервальні фонди.

У відкритих фондах відбувається вільний вступ чи вихід з фонду. Кількість учасників та сума загального капіталу необмежена. Зазвичай фонди цього типу інвестують у надійні фінансові інструменти з високою ліквідність.

Діяльність закритих фондів обмежена у часі і зазвичай спрямовується на певну галузь (нерухомість, інновації тощо). Місця у фонді (паї) продаються відразу після його заснування, стати учасником фонду пізніше – неможливо.

Вступ в інтервальні фонди можливий кожен день, а вихід – тільки у певні проміжки часу. Найчастіше ці фонди займаються професійною торгівлею акціями на біржі.

За напрямком інвестицій (кваліфікацією) фонди поділяються на:

• Фонди акцій – найпопулярніший тип взаємних фондів. Мета діяльності – прибуток від інвестиції в акції різних компаній. Дещо ризиковий, але і прибутковий варіант.
• Фонди облігацій (бонд фонди). Оскільки прибутковість у облігацій фіксована, фонди цього типу більш передбачувані, хоча і не такі прибуткові, як попередній тип. Головна перевага цього фонду – мінімальні ризики.
• Фонди нерухомості – отримують дохід від будівництва нерухомості, оренди чи операцій із земельними ділянками. Зазвичай це закриті та дорогі фонди. Висока ціна на нерухомість обумовлює високий пайовий внесок – від 10 000 доларів.
• Фонди грошового ринку – найбільш консервативні з усіх перерахованих. Суть в тому, що половина капіталу фонду завжди зберігається на депозитах, а за іншу половину викуповуються тільки мало ризикові активи: облігації, валюта.
• Збалансовані фонди (змішані) – спеціалізуються на роботі з різними інструментами, частіше з акціями та облігаціями. Результативність цього фонду повністю залежить від кваліфікації керуючого, оскільки важливо постійно слідкувати за ситуацією на ринку та реагувати на зміну цін.

‍

Чому Взаємний інвестиційний Фонд – оптимальний варіант для початківця?

1.       Вступивши в фонд, ви передаєте свій капітал професіоналам, що знають, як краще зберегти та примножити його.

2.       Фонди диверсифікують вклади, а, отже, і ризики.

3.       Велика кількість учасників дозволяє знижувати пайові внески (сума входу у фонд).

4.       Ви можете отримати джерело пасивного доходу – дивіденди.

5.       Ви можете обрати фонд, що найбільше відповідає вашим запитам за рівнем прибутковості та можливими ризиками.

‍

До інвестиційної групи входить "КУА УНІВЕР Менеджмент" в якій зосереджено 6 фондів відкритих для інвестування.